?

Log in

No account? Create an account
entries friends calendar profile Previous Previous Next Next
«Мультиплікований фільм», Кіно, №6 (1927 р.) - Анімація в Україні
away_king
ua_mult
away_king
«Мультиплікований фільм», Кіно, №6 (1927 р.)
Продовжуючи тему 85-річчя нашої анімації, пропонуємо вам статтю творця одного з перших українських мультфільмів В. Девятіна про анімацію, що була надрукована того самого року, коли з'явилися наші перші анімаційні стрічки.
Оригінал: http://elib.nplu.org/view.html?id=626

«Кіно», №6 (17). Березень, 1927р.
Кадр з рекламного фільмуКадр з мультиплікованого фільму «Українізація» роботи худ. В. Девятіна
Мультипліковані фільми ВУФКУ. 1) Кадр з рекламного фільму 2) Кадр з мультиплікованого фільму «Українізація» роботи худ. В. Девятіна

МУЛЬТИПЛІКОВАНИЙ ФІЛЬМ

У кінематографії мультиплікацію розуміють як поєднання процесів, що з них складається особливий засіб мальованих фільмів.

За звичайного кіно-знимання одним обертанням ручки кіно-апарату знимають 8 кадрів. Нормально на протязі 1 секунди можна робити два обертання, себ-то знимати 16 кадрів.

На однім метрі плівки вміщується 52 кадри, тоб-то на перепуск 1 метру потрібно 3 секунди.

За мультиплікаційного знимання одним обертанням ручки знимають один кадр. Отже, щоб мати 1 метр мультиплікаційного фільму, треба зфотографувати 52 окремих моменти руху, що їх зафіксовано окремими малюнками. За демонстрування фільму на екрані, на протязі одної хвилини треба перепустити через проекційний апарат біля 20 метрів плівки, тоб-то для одної хвилини перегляду мульт. картини треба кадри по кадрові зняти 52x20=1040 різних моментів руху, зафіксованих окремими малюнками (приблизно 1000 малюнків). З цього приблизного розрахунку видно, яке є складне та тяжке мультиплікаційне знимання.

Сучасне мультиплікаційне знимання має в своїм розпорядженні три способи праці: 1) підкидний, 2) шарнірний — (площинні) та 3) макетний (обсяговий).

Підкидний спосіб найудосконаленіший, що відкриває необмежені можливості,— він полягає в тому, що рух фігурки розкладається на складові моменти й окремо малюється кожний момент руху. Далі кожен окремий малюнок, що фіксує окремий момент руху, послідовно знимають на окремий кадр і під-час перепуску зробленого так фільму з певною швидкістю крізь проекційний апарат утворюється ілюзію безперервного руху мальованої фігурки на екрані.

Пояснимо сказане прикладом. Припустимо, що нам потрібно, щоб намальований у профіль чоловічок зробив кілька рухів.

Щоб цього осягти, треба розкласти його крок на окремі складові моменти цілого руху. Кажучи схематично, ми матимемо: 1) підведену ногу, 2) залом коліна, 3) нахил постати наперед (за переміщення центру ваги), 4) ногу випростану, 5) спущення ноги, 6) випростання постати, 7) підведену другу ногу, 8) залом коліна, 9) новий нахил постати і т. д.

Але-ж, коли-б ми захотіли обмежитися тільки-но наведеною схемою,— рух нашого мальованого чоловічка був-би занадто швидкий і відбувався-б штурханцями. Щоб мати нормальний рівний крок треба, значить, збільшити число окремих моментів приміром до 15—20, себ-то зробити 15—20 чоловічків у послідовних фазах кроку.

З цього невеличкого прикладу, що ілюструє елементарний рух ходіння, бачимо оскільки є складний та тяжкий підкидний метод. Але, проте, він дозволяє пересувати фігурку в якім завгодно напрямкові, збільшувати її, зменшувати (що є цілком необхідно за руху в глибінь кадру та на глядача), зміняти вигляд, обертати її на що завгодно. Отже підкидний метод дає можливість досягати як-найбільшого для мультиплікації ефекту.

Шарнірний спосіб значно простіший, але зате й значно бідніший що до своїх можливостів. За вживання цього способу треба намалювати фігурку один раз, розкласти її (голова, руки, ноги, тулуб, вирізати окремі складові частини тіла й поєднати їх за допомогою шарнірів. Далі, заміняючи мальовані (у підкидці) моменти руху, переміщенням окремих частин тіла шарнірки, можна дати їй який завгодно рух, але тільки в площині.

Самий рух шарнірки завжди буде схематичніший та деревляний. Мимо цього для термінових праць рекламного характеру, для стилізованих маленьких фільмів, для живих діяграм та нескладних політ-карикатур, «шарнірка» є цілком достатня й за певної винахідливости в частковім уживанні методу підкидного, шарнірний спосіб може дати прекрасні наслідки.

Безперечна його перевага полягає в значно меншій трудомісткости, рівняючи до підкидки,— а, значить, і більшій дешевизні.

Кінець-кінцем, за обсягового знимання, будують декорації-макети й за дієвих осіб правлять ляльки.

Це найбільш важкий, складний та дорогий спосіб: його мало розповсюджено, але вживає його з успіхом за кордоном російський мультиплікатор В. Л. Старевич.

У мультиплікаційнім кабінеті, що існує при центральній лабораторії ВУФКУ, вживають підкидний та шарнірний способи.


В. Девятін

Кадр з фільму-реклами до «Мандрівних Зор», роботи художника МакароваКадр з дитячого мультиплікованого фільму «Солом’яний бичок», роботи худ. Левандовського
1) Кадр з фільму-реклами до «Мандрівних Зор», роботи художника Макарова. 2) Кадр з дитячого мультиплікованого фільму «Солом’яний бичок», роботи худ. Левандовського.

Tags: , , ,

2 comments or Leave a comment
Comments
From: 3dbr Date: May 22nd, 2012 12:06 pm (UTC) (Link)
уникальный материал, спасибо!
away_king From: away_king Date: May 22nd, 2012 12:32 pm (UTC) (Link)
будь ласка :) я й сам дуже зрадів, коли на нього натрапив
2 comments or Leave a comment